Щедрування – один із давніх українських звичаїв
Сьогодні – Щедрий вечір, який традиційно відзначають 13 січня. У деяких регіонах України щедрують саме на старий Новий рік – 13-14 січня, а у деяких – напередодні Водохреща (18 січня).
Це свято називають ще Маланки, Василів вечір, Товста кутя, Щедра кутя. У цей день вшановують преподобну Маланку Римлянку, яка була черницею, пройшла непростий шлях та відкрила монастир.
В Україні у цьому святі поєдналися християнські та дохристиянські обряди та сенси. Образи Меланки та Василя нагадують Малушу та її сина Володимира Святославовича(хрещений як Василь). Оскільки свята Маланки та Василя ідуть поруч 13 та 14 січня, у народних звичаях вони зблизилися й стали нерозлучними.
Традиційно, тричі за січень українці готують святкову вечерю та кутю і кожна має свої звичаї та значення.
Щедрий вечір відрізняється від Святвечора. Перед Різдвом 6 січня готують 12 пісних страв, а 13 січня вже не відмовляють собі ні в чому. На столі була щедра кутя з маслом, вершками чи навіть салом. Серед страв — холодці, ковбаси, вареники, запечене м’ясо, сало, пироги, млинці. Вважали, що чим багатший стіл та сама кутя, тим краще вродить городина й зерно в цьому році.
На Щедрий вечір треба збиратися всією родиною, попросити пробачення, загадати бажання. В давні часи 13 січня ворожили на весь наступний рік, а дівчата намагалися уві сні побачити своє кохання. З вечора насипали три купки зерна біля воріт, й дивилася зранку, чи ніхто не зрушив. Якщо зерно ціле, то сімейне життя буде щасливим. Також під подушку клали гребінець і просили судженого прийти та розчесати. Коханий мав з’явитися уві сні.